Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://46.63.9.20:88/jspui/handle/123456789/1057
Назва: Цикл «34 прелюдії і фуги» В. Бібіка: інтерпретаційно-виконавські аспекти.
Автори: Циганюк, Л. І.
Ключові слова: українська музика для фортепіано
поліфонічний цикл
інтерпретаційно-виконавський аналіз
Дата публікації: 2024
Видавництво: Модерні пошуки у просторі мистецтва
Бібліографічний опис: Циганюк Л. І. Цикл «34 прелюдії і фуги» В. Бібіка: інтерпретаційно-виконавські аспекти. Модерні пошуки у просторі мистецтва. Випуск 2 (5). 2024. C. 141–151. DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.25
Короткий огляд (реферат): Монументальна праця – цикл «34 прелюдії і фуги» для фортепіано українського композитора В. Бібіка, написаний у період з 1973 по 1978 роки, не полишає байдужими музикознавців і дотепер. Відбувається активне осягнення конструктивних особливостей циклу, вивчення основ індивідуального стилю композитора, але найбільш актуальними залишаються питання інтерпретаційно-виконавського плану. У статті здійснено інтерпретаційно-виконавський аналіз прелюдій і фуг із першого зошита циклу «Роздум». Виявлено, що прелюдії та фуги в першому зошиті – не випадковий набір мініциклів, а твори, вибудовані згідно з визначеною драматургією, у якій намічаються дві кульмінації, перша – прелюдія і фуга № 8, друга – остання в зошиті, № 14, які характеризуються значною напруженістю розгортання художнього образу та складністю поліфонічної форми. Художньо-образне наповнення першого зошита відповідає заявленій програмі та характеризується широким спектром образних вирішень кожного мініциклу: спокійні, просвітлені образи, зосереджено-самозаглиблені, образи дзвоновості та пташиних переливів, схвильовано-патетичні й емоційно напружені, скорботні та космічно-ірреальні. Установлено, що в інтерпретації прелюдій і фуг В. Бібіка з означеного циклу потрібно орієнтуватися на аспекти художнього стилю композитора, які виявляються в особливому відчутті звуку, палітри його тембрального забарвлення, неординарному підході до ритму й агогіки, відсутності одноманітності руху, формуванні ритмічного rubato, руху в музиці, в основоположному значенні педалі та різноманітності її використання у творенні художнього образу. Окрім цього, потрібне розуміння принципу розгортання музичного образу у творах циклу, який ґрунтується не на конфлікті протилежних образних сфер, а із внутрішнього статусу теми.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): DOI https://doi.org/10.24195/artstudies.2024-2.25
http://46.63.9.20:88/jspui/handle/123456789/1057
Розташовується у зібраннях:Кафедра музикознавства, інструментальної підготовки та методики музичної освіти



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.