Особливості музичної драматургії вокального циклу Левка Колодуба «Бентежність» на вірші Валентини Антонюк.

Abstract

Розглянуто вокальний цикл Левка Колодуба «Бентежність» на слова Валентини Антонюк з позиції висвітлення концептуальних складових художньої цілісності циклічного опусу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширити в музикознавчому полі уявлення про камерно-вокальну творчість Л. Колодуба. На основі аналізу тематизму, інтонаційної драматургії та композиційної структури вокального циклу розкрито особливості художньої трактовки композитором поетичного першоджерела. Метою статті є виявлення особливостей інтерпретаційного підходу композитора Л. Колодуба у втіленні поетичної драматургії віршів В. Антонюк. Методологія продиктована жанровою специфікою досліджуваного об’єкту і полягає у комплексному використанні методів теоретичного, порівняльного, художньо-текстологічного та музикознавчого аналізу. Наукова новизна статті полягає у детальному аналізі особливостей музично-поетичної драматургії вокального циклу «Бентежність», яка вперше потрапляє у поле музикознавчої науки. Висновки. Досліджуючи взаємодію художньо-стильових особливостей музичної мови та смислового контексту вербального ряду вокального опусу Л. Колодуба, слід відзначити, що його драматургічне рішення втілене як єдиний монолітний потік, чому сприяє однорідна стилістика музичної мови та авторський підхід до «озвучування» поетичного тексту. Прагнення досягти художньої цілісності вплинуло на специфіку інтонаційного «простору». Вісьовою темою циклу, його інтонаційною квінтесенцією стає мелодична низхідна поспівка вокальної партії, що вперше з’являється у № 1 і почергово, трансформуючись, пронизує всі частини твору. Таким чином, музична інтонація перетворюється на головного виразника семантичного змісту поетичних текстів, в яких у непрямій формі сконцентровано складний філософсько-екзистенційний процес буття. Додатковими факторами драматургічної цілісності твору виступають тематичні арки, функціональна «перемінність» партії супроводу, використання жанрових алюзій, загальна індивідуалізація всіх елементів музичного полотна тощо.

The article deals with Levko Kolodub's vocal cycle “Embarrassment” based on the poems of Valentina Antonyuk from the point of view of highlighting the conceptual components of the artistic integrity of the cyclic opus. The relevance of the study is conditioned by the need to expand the understanding of L. Kolodub's chamber vocal works in the field of musicology. On the basis of the analysis of themes, intonation drama and compositional structure of the vocal cycle, the features of the composer's artistic interpretation of the poetic source are revealed. The purpose of the article is to identify the peculiarities of the interpretive approach of the composer L. Kolodub in the embodiment of the poetic drama of V. Antonyuk's poems. The methodology is dictated by the genre specificity of the object under study and consists in the complex use of methods of theoretical, comparative, artistic, textual, and musicological analysis. The scientific novelty of the article lies in a detailed analysis of the peculiarities of the musical and poetic dramaturgy of the vocal cycle “Embarrassment”, which is for the first time introduced into the field of musicology. Conclusions. Investigating the interaction of artistic and stylistic features of the musical language and the semantic context of the verbal series of L. Kolodub's vocal opus, it should be noted that his dramaturgical solution is embodied as a single monolithic stream, which is facilitated by the homogeneous stylistics of the musical language and the author's approach to the “sounding” of the poetic text. The desire to achieve artistic integrity influenced the specifics of the intonational “space”. The axial theme of the cycle, its intonational quintessence, is the melodic descending chant of the vocal part, which first appears in No. 1 and, transforming, permeates all parts of the work in turn. Thus, musical intonation turns into the main expressor of the semantic content of poetic texts, which indirectly concentrate the complex philosophical and existential process of being. Additional factors in the dramatic integrity of the work are thematic arches, functional “changeability” of the accompaniment part, the use of genre allusions, general individualization of all elements of the musical canvas, etc.