Збереження біорізноманіття на території Хмельниччини як потенціалу для розвитку сталого туризму

Abstract

Трендом туристичного розвитку сьогодні є перехід моделі відпочинку на морі під час відпустки до індивідуалізованого рекреаційного попиту та задоволення інтелектуальних запитів через різні види туризму: на зміну концепції трьох «S» («sun – sea – sand» («сонце – море – пісок»), тобто пляжного відпочинку, прийшла концепція трьох «L» («lore – landscape – leisure» («знання/національні традиції – пейзаж – дозвілля») [1, с.419 ]. Екологічні принципи розвитку сталого туризму наголошують на раціональному використанні ресурсів, що передбачає: мінімізацію та утилізацію відходів, впровадження систем очищення та повторного використання води, матеріалів та інноваційних технологій з мінімальним впливом на природне і культурне середовище, ефективне і заощаджуване використання енергії та альтернативні джерела енергії, шкідливий вплив транспорту, активне використання його екологічних видів, також велика увага приділяється збереженню біорізноманіття. Мета статті. Дослідити проблему збереження біорізноманніття на Хмельниччині шляхом створення охоронних зон як необхідну умову для розвитку сталого туризму.