Роль гендерної ідентичності у розвитку емпатійності серед підлітків.

Abstract

Підлітковий період - це етап формування особистості та пошуку самоідентичності. Взаємодія з оточенням і розвиток емпатії відіграють ключову роль у соціалізації підлітка. Гендерна ідентичність, як важлива складова особистісної ідентифікації, впливає на соціальні та поведінкові патерни, зокрема на прояви емпатії. Дослідження емпатії через ретроспективу гендерної ідентичності дозволяє глибше зрозуміти, як соціальні стереотипи та гендерні очікування формують емоційну чутливість. Це дає змогу порівняти прояви емпатії в хлопців та дівчат, з’ясувати відмінності в їхніх способах комунікації та взаємодії з іншими. Урахування соціокультурних, сімейних та освітніх впливів на гендерну ідентичність дозволяє виявити різні шляхи розвитку емпатії, які можуть бути притаманні хлопцям і дівчатам. Цей підхід дає можливість розглянути підлітка як індивіда з унікальним світосприйняттям і емоційною свідомістю, що формується під впливом біологічних і соціальних факторів. Об’єкт дослідження: емпатійність підлітків як психологічний феномен. Предмет дослідження: гендерна ідентичність та її вплив на розвиток емпатійності у підлітків. Мета дослідження: визначити рівень розвитку емпатійності серед підлітків враховуючи їх гендерну ідентичність. Завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз феномену гендерної ідентичності у вітчизняних та зарубіжних наукових дослідженнях. 2. Розкрити особливості розвитку емпатійності у підлітковому віці. 3. Теоретично дослідити психологічні передумови розвитку емпатійності у працях науковців. 4. Провести емпіричне дослідження розвитку емпатійності серед підлітків враховуючи їх гендерну ідентичність. 5. Розробити корекційно-розвивальну програму емпатійності для підлітків.