Використання інтерактивних вправ у взаємодії з дошкільниками

Abstract

У статті висвітлено тлумачення понять «взаємодія» та «педагогічна взаємодія». З’ясовано, що у структурі педагогічної взаємодії виокремлюють дві складові частини: спілкування та діяльність. Акцентовано увагу на тому, що під час взаємодії педагог може здійснювати прямий і непрямий вплив, наголошено на ефективності непрямого впливу на дітей дошкільного віку, яку може забезпечити інтерактивне навчання. Інтерактивне навчання охарактеризовано як особливу форму організації діяльності. На основі аналізу наукової літератури зазначено, що за інтерактивного навчання використовуються інтерактивні прийоми, інтерактивні методи й інтерактивні технології. З’ясовано, що існує декілька класифікацій інтерактивних технологій, методів і прийомів. У статті наведено дві класифікації: за структурними компонентами інтерактивного уроку (створення позитивної атмосфери навчання й організація комунікації; мотивація навчальної діяльності й актуалізація опорних знань, уявлень; засвоєння нових знань, формування вмінь, навичок, емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень; узагальнення, систематизація знань; організація рефлексії пізнавальної діяльності); за критерієм цільової орієнтації гри (дидактичні, виховні, розвивальні, соціальні). Наведено приклади дидактичних, виховних, розвивальних і соціальних інтерактивних технологій, адаптованих до використання у закладах дошкільної освіти. З огляду на вікові можливості та психологічні особливості дітей дошкільного віку у статті окреслено окремі аспекти вибору інтерактивних вправ для взаємодії з дітьми дошкільного віку. Наголошено на дотриманні послідовності застосування інтерактивних вправ і поетапності об’єднання дітей у пари, трійки, четвірки, групи. Акцентовано увагу на обов’язковому дотриманні умови інтерактивного навчання: кожна дитина має бути активною; дотримання демократичного стилю у взаємодії з дітьми дошкільного віку.