Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://46.63.9.20:88/jspui/handle/123456789/650
Назва: Особливості формування музичного пізнання молодших школярів.
Автори: Качуринець, Л.В.
Ключові слова: пізнання
художнє пізнання музики
особливості музично-пізнавальної сфери молодшого школяра
cognition
artistic cognition of music
peculiarities of music-cognitive sphere of junior schoolchildren
Дата публікації: 2019
Видавництво: Хмельницький : ФОП Стрихар А.М.
Бібліографічний опис: Качуринець Л. В. (2019). Особливості формування музичного пізнання молодших школярів. Актуальні питання мистецької педагогіки : зб. наук. праць / гол. Ред. І.М. Шоробура. Хмельницький : ФОП Стрихар А.М., 2019. Вип. 10. С. 17-22. (80) [збірник включено до переліку наукових фахових видань України в галузі «Педагогічні науки» (наказ МОН від 07.10.2015 р. № 1021)]
Короткий огляд (реферат): У статті розглядаються особливості музичного пізнання молодших школярів. Музичне пізнання розглядається як процес сприймання музики, усвідомлення і оцінювання її змісту, обмірковування вражень від почутого, а сам процес музичного пізнання багатосторонній, в ньому існує чітко впорядкована система, в яку входить багато складових, багато взаємопов’язаних між собою психологічних процесів: від фактичного споглядання до узагальненого мислення художніми образами. Проаналізовані наукові праці з досліджуваної проблеми таких науковців, як: Б.В. Асаф’єва, Л.В. Артемова, Н.М. Бібік, Н.М. Гродзенської, Д.Б. Кабалевського, О.І. Киричука, Г.С. Костюка, А.Н. Пиличяускак, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, В.М. Шацької. Наведені приклади музичних творів таких як: героїко-патріотична увертюра з опери “Тарас Бульба” М. Лисенка; ліричний солоспів М. Лисенка “Ой одна, я одна”; героїко-епічна симфонія № 3 Б. Лятошинського; симфонія g-moll Володимира Сокальського; “Гуцульська рапсодія” Георгія Майбороди; першої частини музичної казки М. Сільванського “Івасик - Телесик”, сцени з другої дії опери Маріана Коваля “Вовк та семеро козенят”, “Української шумки” Михайла Завадського. Визначені такі педагогічні прийоми формування музичного пізнання як, слухання творів національних композиторів, неодноразове повторюване слухання, активізація власних відчуттів дитини, досвіду тих переживань, які співзвучні настрою твору, змісту його художніх образів, упорядковування процесу сприймання музики дітьми, спонукання школярів до усного висловлювання та елементарної аргументації переживань пізнаних в музиці, емоційно-музичне, стимулювання почуттєвої уяви та фантазії школярів, створення позитивної атмосфери під час слухання та висловлювання учнів щодо музики, вияв педагогом позитивного ставлення до наслідків діяльності школярів.
The article deals with the peculiarities of musical cognition of junior schoolchildren. Music cognition is seen as a process of perceiving music, awareness and appreciation of its content, reflection on impressions of what is heard, and the process of musical cognition itself is multilateral; it has a well-ordered system that consists of many components, many interrelated psychological processes, from actual contemplation to generalized thinking through artistic imagery. We have analyzed scientific works on the investigated problem of such scientists as: B.V. Asafieva, L.V. Artemova, N.M. Bibik, N.M. Hrodzenska, D.B. Kabalevskyi, O.I. Kyrychuk, H.S. Kostiuk, A.N. Pylychiauskak, L.M. Prokoliienko, O.Ya. Savchenko, V.M. Shatska. We offer examples of musical works such as: heroic-patriotic overture from the opera “Taras Bulba” by M. Lysenko; M. Lysenko’s lyric solo singing “Oh One, I’m One”; heroic-epic Symphony No. 3 by B. Liatoshynskyi; g-moll symphony by Volodymyr Sokalskyi; “Hutsul Rhapsody” by Heorgyi Maiboroda; the first part of M. Silvanskyi’s musical fairy tale “Ivasyk – Telesyk”, scenes from the second act of Marian Koval’s opera “The Wolf and the Seven Goats”, “Ukrainian Shumka” by Mykhailo Zavadskyi. The following pedagogical methods of formation of musical cognition have been defined: listening to works of national composers, persistent repetitive listening, intensification of own feelings of the child, experiences of those experiences that are in harmony with the mood of the musical work, content of its artistic images, ordering of the process of perception of music by children, inducement of pupils to oral expressions and elementary argumentation of experiences found in music, emotional-musical, stimulation of sensual imagination and fantasy of schoolchildren, creating a positive atmosphere during hearing and statements of pupils regarding music, determination by a teacher of positive attitude to the consequences of pupils’ activity.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://46.63.9.20:88/jspui/handle/123456789/650
Розташовується у зібраннях:Кафедра вокалу та диригентсько-хорових дисциплін

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2. ВАК-2019.doc89 kBMicrosoft WordПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.