Вдосконалення системи розвитку інклюзивного туризму в Україні.

Abstract

Постановка проблеми у загальному вигляді. Інклюзивний туризм – це сучасний вид туризму, який дозволяє включити в туристичну діяльність будь-яку людину, незалежно від її фізичних можливостей, з урахуванням особливостей її фізично-психологічного стану і розглядається, насамперед, як потужний засіб активної реабілітації, який структурно включає в себе медичні, психологічні, педагогічні, фізичні, професійні, трудові, фізкультурно-спортивні та соціально-побутові заходи. Чисельність інвалідів серед учасників та постраждалих в наслідок бойових дій на території України постійно збільшується. Як правило це люди молодого, працездатного віку. Вони особливо потребують кваліфікованої реабілітаційної, психологічної так соціальної допомоги. Враховуючи комплекс проблем, пов’язаний з військовими діями на території України, вирішення питання щодо соціальної реабілітації інвалідів і адаптації переміщених осіб, вже давно є актуальним [2]. В сучасних умовах організація інклюзивного туризму сприятиме розвитку ринку туристичних послуг. Аналіз досліджень та публікацій. Проблема інклюзивного туризму та його інтеграції до системи туризму загальносвітового масштабу розкривається в дослідженнях українських та іноземних науковців. Організаційні основи туризму для осіб з особливими потребами досліджували: Н. Барна, Н. Бєлоусова, С. Боброва, Л. Кравчук, В. Лепський, І. Макарова, О. Мозолев, З. Стесенко, М. Яріко та ін.. Мета статті – аналіз напрямків вдосконалення системи розвитку інклюзивного туризму в Україні.