Розвиток системи підготовки вчителів декоративно-прикладного мистецтва (друга половина ХХ-початок ХХІ століття)

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія МОН України, Хмельницький, 2017. У дисертації з’ясовано сутність і структуру ключових понять, що характеризують та спричиняють вплив на концепцію та механізми функціонування такої системи підготовки, зокрема виявлено специфіку ДПМ, його значення і функції, історичні закономірності розвитку, етнохудожній та етнопедагогічний феномен як основи формування змісту підготовки вчителів ДПМ; зміст, організаційно-структурні та функціональні компоненти системи підготовки вчителів ДПМ. В історико-педагогічній ретроспективі подано і охарактеризовано соціально-економічні й культурно-історичні передумови та чинники процесу становлення і розвитку вітчизняної системи підготовки вчителів ДПМ, визначено та обґрунтовано його основні етапи, досліджено динаміку змін, установлено фактори впливу, організаційні засади. Виявлено труднощі в її організації та змісті, обґрунтовано основні напрями і тенденції подальшого розвитку, визначено основні сфери використання раціональних ідей з вітчизняної історії розвитку системи підготовки вчителів ДПМ в Україні задля приведення її у відповідність до наявних потреб соціуму.