Перспективи розвитку замкового туризму (На прикладі Тернопільської області)

Abstract

Екскурсії до замків представляють собою одну з найцікавіших і складніших форм культурно–пізнавального туризму. У розмаїтті історико-архітектурної спадщини України особливе місце відводиться об’єктам оборонної архітектури, таким як фортеці, замки, оборонні храми, міські укріплення, що привертають увагу туристів. Отже, розвиток замкового туризму та збільшення його привабливості тісно пов’язані з сучасним етапом розвитку вітчизняного туризму. Замки в Україні суттєво постраждали від дій різних чинників після втрати первісної функціональності. На сьогоднішній день немає точних даних про їх загальну кількість, оскільки багато з них були втрачені назавжди. Проте фортифікаційні споруди країни можуть стати не лише цікавими об’єктами туристичної активності, але й необхідною складовою туристичної інфраструктури, як це відбувається в Європейських країнах, де більше третини таких комплексів використовується, як готелі та ресторани. Замковий туризм є підвидом історико-культурного туризму, який передбачає відвідування оборонних споруд: городищ і замків давньоруського часу, середньовічних замків і фортець, фортифікацій Нового часу, інкастельованих сакральних об'єктів, фортифікацій XIX століття, а також оборонних ліній Першої та Другої світових воєн. Методологічна база в галузі теорії та практики організації та розвитку замкового туризму в Україні в цілому та Тернопільській області зокрема, описана в роботах як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Серед них слід відзначити праці таких відомих сучасних дослідників старожитніх пам’яток оборонного зодчества України – О. Мацюк, О. Лесика, Г. Логвина, Є. Пламеницької, О. Пламеницької, В. Вечерського, О. Годованюк, І. Пустиннікової, Т. Фадєєвої та ряду інших вчених. Розвиток туризму, проблеми та перспективи вивчали такі вітчизняні науковці як: О. Бейдик, О. Любіцева. М. Мальська, В. Федорченко, В. Кифяк. Питання збереження туристичних ресурсів досліджували В. Гетьман, Б. Данилишин, В. Міщенко. Замковий туризм в своїх роботах вивчали М. Рутинський, І. Білецька, Д. Каднічанський, О. Лесик, О. Мацюк. Замковий туризм у Тернопільській області досліджувався недостатньо в наукових джерелах. Питання та перспективи розвитку цього напрямку туризму досі не визначені. Метою даного дослідження є аналіз та оцінка можливості використанням замків у туризмі, розроблення шляхів використання замків у туризмі в майбутньому. Виконання поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань: 1. Характеристика поняття «замковий туризм». 2. Аналіз замкового туризму, як чинника збереження історико–культурної спадщини. 3. Визначення рекреаційних можливостей туристичних замкових комплексів та замків Тернопільщини серед туристичних маршрутів Західної України. 4. Вивчення можливостей застосування європейського досвіду для розвитку замкового туризму в Україні. 5. Дослідження перспектив розвитку замкового туризму з використанням інформаційних технологій.